Нуууу, слава Богу-хоч тут погодилися))))) а то я все сую свої п'ять копійок і мені навіть не зручно. Ви хоч в помсту покритикуйте мене. Я ж такий-же любитель. Та й чому у вас так мало знімків Львова ? Коли ми на вихідні ,між навчанням в інституті, приїжджали до Вас в гості побродити по Львову, купити електроніку, побродити по Личаківському кладовищу, я просто закохався в це місто. А пам'ятаєте який зручний був поїзд? Увечері в п'ятницю ми сідали на поїзд, а вранці ми були вже у Львові. Гуляли день, а потім також саме сідали на поїзд і встигали на заняття в рідний Одеський політех. Як раніше ми не любили українську мову так як наші однолітки в російських школах вчили тільки російську та англійську, приміром, а ми ще повинні були вчити "тєлячу мову"))))) . А тепер з яким задоволенням кажу на цій співучій мові, ви собі не уявляєте !!!!

Владислав Гонтарь # 29 декабря 2019 в 08:57

А у меня как раз не так уж мало снимков Львова. Посмотрите по тематике "Город". Что касается языка - для меня это вообще не проблема. И украинский и русский и даже французский - спокойно.

Владимир Савельев # 29 декабря 2019 в 09:27

Круто, завидую !!! С французским у меня был казус интересный. Наш препод по СОПРОМАТу - Петр Матвеевич Калиниченко (дай Бог ему здоровьячко)как то заговорил с нами на французском. Он как раз приехал из командировки с Алжира и вел у нас занятие. Так вот сидим, слушаем эти надоевшие эпюры, моменты .....как вдруг я не могу врубиться что он говорит. Оглядываюсь, думаю - у меня крыша поехала, смотрю и остальные переглядываться начали. И только после того, как я поднял руку и сказал, что мы его не совсем понимаем- Петр Матвеевич извинился и стал говорить на понятном языке. Оправдался, что пять лет преподавал у этих обезьян сопромат и задумался ))))))